Чорнобиль, біль наш довічний.

 

26 квітня 1986 рік.

О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я.

Мирна, щаслива весна  переслала існувати для українського народу. З такими словами звернулася бібліотекар до учнів 5-6-х класів, які завітали до шкільної бібліотеки.

Зоря полинова горить

І осяває в дооколі.

Порожні села, ниви голі,

Бурян, що з вітром гомонить,

Печать і пустка – на віки.

Мов сльози, роси серебріють.

І страшно, хижо, дико виють

В безлюдній Прип’яті вовки.

 

У своїй розповіді бібліотекар повідомила, що ніяких сигналів про небезпеку, ніяких звітів про евакуацію населення. Лише згодом пролунали сигнали Цивільного захисту про негайний вивіз населення. Люди були зібрані з вулиць, дехто встиг взяти в руки щось необхідне. А добро, нажите поколіннями, залишилось там. Ніхто не думав тоді, що назавжди покидає рідну домівку.

Біля книжкової виставки «Дзвони Чорнобиля оповіли планету» учні затамував дихання слухали розповідь, як за кілька секунд по тривозі прибули до реактора пожежні на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком, потім прибув Віктор Кибенок. Вони ступили у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи людей.

 Діти з вдячністю згадали тих героїв, які кинулись у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас.

Це Володимир Правик, Віктор Кибенюк, Микола Титенок, Володимир Тищура, Микола Ващук, Василь Ігнатенко.

Всього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч із СРСР, зокрема, українців – 350 тисяч.

"Рідна мова моя, поетична й пісенна"

У нашій школі пройшло свято "Рідна мова моя, поетична й пісенна". Учні 5-А класу (під керівництвом учителя української мови та літератури Бондар Марії Василівни) підготували розпповідь про рідну українську мову. Вони із захопленням читали вірші, підібрали виразні прислів'я й приказки про значення слова в житті людей, провели цікаву гру "Так чи ні". Молодші школярі зацікавлено слухали повідомлення, брали активну участь у грі.

  Діти збагатилися знаннями про рідну українську мову, згадали "чарівні" слова: "Будь ласка", "До побачення", "Пробачте"...

  Насамкінець п'ятикласники подарували емблеми із закликом шанувати і вивчати рідну мову.

  Активну  участь у підготовці й проведенні свята взяли вчителі початкових класів.

Наш любимый город

"Несе потік віками чинно

Шумлять гаї, квітують воронці,

Слобідський край-тут

Наша Куп'янщина,

Земля козацька прадідів-творців"

                               В. Курилов

Куп'янськ-мальовниче місто Харківської області (Україна),яке затишно розкинулося на берегах річки Оскіл, за 120 кілометрів на схід від Харкова та 40 кілометрів від південного кордону з Російською Федерацією.Територія міста-3343 гектарів. Кількість населення-59,3 тисяч чоловік.

  До складу міста входять два селища міського типу: Ківшарівка та Куп'янськ- Вузловий.

Старинный город

День Соборності України- свято об'єднання земель в одну державу.

  22 січня 1919р.було прголошено Акт злуки Західної Української республіки та Надніпрянської Української народної республіки в одну державу.

 Про ці історичні події розповіли шкільні бібліотекарі своїм читачам, які із задоволенням і увагою передивлялись книжкову віставку на цю тему.

Пам'ятай Історію

    24.10.2016 р. в актовому залі ЗОШ№6 відбувся вечір "Пам'ятай історію" на знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору. Учні розповідали про спогади своїх рідних, близьких, які зазнали втрат у ті страшні 1932-1933 роки. Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, без жалю були винищені Голодомором.

    Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Учні поклялися, що не забудутьпро ті страшні події ніколи.

    Дорогі друзі! На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору у суботу 26 листопада 2016 р. з 16 години приєднайтесь до всеукраїнської акції "Засвіти свічку"!

    Із настанням темряви засвітіть і поставьте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів українських людей.

Я люблю Україну

                                                         Патріотичне виховання

З метою патріотичного виховання учнів традиційно в школі провели уроки,виховні години, на які запрошували учасників АТО. Воїни розповідали про пережите на війні,

про загиблих земляків-куп'янчан- Закопайло М. О.,Українцева В. Л., Мансурова А. С., Постольного М. М.,  Загребельного Ю. О..Які нагороджені орденами "За мужність", посмертно.

 Ці молоді хлопці віддали своє життя за свою рідну Україну. Під час акції "Ми за мир"-діти власноруч виготовляли паперових голубів, яких прекріпили до імітованого голуба Миру. Бібліотекар Гречанікова В.В. підготувала та ознайомила дітей (учнів 4 кл.) із книжковою полицею "Мир тобі, Земле".

 


     4 мая в Музее Боевой Славы нашей школы, в 8- А классе прошёл урок Мужества . 

   Учитель истории Рышняк А.Ю. отметил, что 22 июня 1941года на Советский Союз напала нацистская Германия. Было много жертв, но народ наш отстоял свою Родину, победил. Библиотекарь ООШ№6 Олейник З.П, отметила, что около 16 тысяч купянчан ушли на борьбу с фашистами. Только из города Купянска более 8000 человек.Не возвратились из них 3995 человек. Ребята (Шапка П., Калиберда С., Шаповалова М., Пустоварова А., Згонник А., Бокова К., Качанов Б., Тарасенко Н., Лавриненко К., Кравченко Б.,Величко Д.) рассказывали о героях- Купянчанах Шкарлетовой М. С., Лоза Д. Ф., Сидоренко И.И. и о ветеранах-Фронтовиках,работавших в нашей школе-Дзюба В.П,, КостенкоВ.И.

     Учащиеся, в Музее Боевой Славы, дали торжественное обещание, помнить о защитниках Родины, поддерживать ветеранов,содержать в порядке могилы павших, сохранять семейные реликвии военных лет,а главное-беречь традиции старшего поколения.

  Библиотекарь ознакомила учеников с новыми книгами из серии "Мои земляки" о Купянчанах-героях Ю.Г, Кононова "Эхо войны" и Тарасенко А. И., ПрокопенкоЕ. П. " Их помнит мир спасённый!".


5 мая в Купянском историческом музее состоялась презентация книги Тарасенко А.И., Прокопенко Е.П. "Их помнит мир спасенный". Авторы книги вручили учащимся школ книги со своим автографом и сфотогрифировались с представителями этих школ на память.


  Тарасенко А.И., Прокопенко Е.П.

"Их помнит мир спасенный!". Сборник художественно-публицестических очерков. Харьков, 224, 2015.

 В книге описан боевой путь наших земляков-Купянчан, Героев Советского Союза , родившихся на Купянщине, которые отдали свою жизнь за наш родной город, кавалеров ордена Славы и простых солдат-тружеников войны. В книге представлены не только факты биографий легендарных земляков, но и воспоминания их современников, фотографии, фотокопии документов из архива ЦАМО.

       Кононов Ю.Г.

"Эхо войны": Сборник очерков и рассказов. Харьков, 2015, -108.

 Во второе издание произведения Юрия Григорьевича (1936-2015)-известного писателя и журналиста Харьковщины- вошли очерки и рассказы о войне. В книге рассказывается о бесстрашных подвигах Кати Зеленко и подвиге Михаила Девятаева и др.

     19 травня 2016 р. в Україні свято вишиванок. Це дуже хвилююча і радісна подія у житті кожної української родини. Свято вишиванок символізує гордість людей за ті давні традиції наших дідів і прадідів, любов до своєї рідної ненькі України, це наш оберіг,це наша рідна українська мова, це традиції і звичаї, які передаються від покоління до поколінь і будут жити вічно!

      Так збережемо ці священі традиції і з гордістю скажемо "Ми українці!".


Історія України в історичних романах

Шановні друзі, якщо ви цікавитесь нашою історією України , запрошуємо вас до читання історичних романів, які є в фонді нашої шкільної бібліотеки.

Автор: Малик Володимир

Название: ПОСОЛ УРУС-ШАЙТАНА

Аннотация:

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах.

 

Черниговка. Исторические портреты

 

Аннотация

Николай Иванович Костомаров (1817—1885) — выдающийся историк, этнограф, фольклорист и писатель. Неизменный живой интерес его к украинской истории, культуре и быту украинцев нашел выражение в многочисленных научных трудах и художественных произведениях. В эту книгу вошла повесть «Черниговка», рассказывающая о трагических событиях второй половины XVII века, и яркие исторические портреты видных деятелей отечественной истории: князей Владимира Святого и Владимира Мономаха, митрополита Петра Могилы и других.

 

Автор: Мушкетик Юрій

Название: Гетьманський скарб

Жанр: Историческая проза

Аннотация:

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» та ін.У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю — дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози — і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в XVІІІ столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу — духовного.

 

Имя гетмана Пилипа Орлика общеизвестно: сподвижник Ивана Мазепы, наследник его славы, автор «Пактов и конституций законов и вольностей Войска Запорожского»… Гораздо меньше современные украинцы знают о его сыне Григории Орлике, который был известным политическим и военным деятелем эпохи короля Людовика XV, выдающимся дипломатом и организатором разветвленной разведывательной сети, а также искренним приверженцем идеи восстановления казацкого государства на украинских просторах. В жизни Григора Орли (именно под этим именем гетманыч вошел в мировую историю) было множество опасных приключений, из которых он всегда выходил с честью.

«Орли, сын Орлика» – роман из исторического «казацкого» цикла киевского писателя Тимура Литовченко, стал лауреатом Всеукраинского конкурса «Коронация слова – 2010».

 

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Невеликому, але дуже важливому, який став предтечею Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти, і тільки зрада не дала їм можливості перемогти

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах.

Владимир Малик за свою карьеру писателя написал много интересных и увлекательных книг. Самая лучшая, лично для меня, "Тайный посол", однако на втором месте именно "Горит свеча". Это один из последних романов автора, рассказывающий о временах вторжения на земли Киевской Руси монголо-татарских орд. В книге переплетаются судьбы многих людей, живших в те тяжелые времена, их борьба за выживание, любовь...

Роман про відомий похід сіверських князів на половців у 1185 році. Напружені події, цікаві історичні факти, глибокі соціальні висновки, соковита українська мова — все це приваблює сучасного читача.

В романі українського радянського письменника, лауреата Республіканської премії імені Лесі Українки відображено важливі події з історії Київської Русі – героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави.

 

В романі українського радянського письменника, лауреата Республіканської премії імені Лесі Українки «Князь Кий» відображено важливі події з історії Київської Русі — заснування міста Києва та героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави.

У романі "Роксолана" великий письменник Павло Загребельний відтворює події XVI століття, розповідає про дивовижну долю української дівчини Настусі Лісовської. Її разом з іншими односельцями захопив у полон татарський військовий загін. А далі невільничий ринок, і юна красуня опиняється в гаремі турецького султана Сулеймана. Але вона не стала приниженою рабинею. Своїм незвичайним розумом, волею і вродою горда слов"янка виборює собі іншу долю. Запаливши серце могутнього султана вогнем любові, вона незабаром стає його законною дружиною, владаркою Сходу, відомою світові під іменем Роксолани...

Трагедія Бабиного Яру-в серці українського народу

Бабин Яр — одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 р. і до жовтня 1943 р., гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб (за даними повідомлення Надзвичайної державної комісії по встановленню й розслідуванню злодіянь, скоєних німецько-фашистськими загарбниками).
«Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника-Доктерівський (коло кладовищ).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше...».
Таке анонімне оголошення про переселення євреїв було розклеєно по місту напередодні — 28 вересня 1941 р.
...А завтра сталася трагедія. 29 вересня 1991 року, через півстоліття, Центральне телебачення СРСР підтвердило, що в перші два дні у Бабиному яру загинуло 33 771 єврей.
Необхідно підкреслити, що єврейська катастрофа була частиною загальної трагедії, яку пережив увесь народ України, що став жертвою нацистських душогубів. Але, якщо слов'ян, зокрема українців, убивали за політичними ознаками, то євреїв — лише за те, що вони євреї — в рамках гітлерівської доктрини «Війна за світове панування — це війна проти євреїв».
Антиєврейські заходи вживалися фашистами негайно після захоплення того чи іншого населеного пункту: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, розстріл, катування, цькування собаками тощо.
Масове знищення єврейського народу протягом 1933-1945 років отримало назву «голокост», і трагедія у Бабиному Яру — одна з його чорних сторінок.
Пам'ять про неї увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.

...Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...

Дмитро Павличко

Голокост у Харкові 75 років Дробицький яр